Досвід розвитку телемедичної мережі показав, що спеціалісти охорони здоров’я в Україні практично не послуговуються англійською мовою. Це перешкоджає спілкуванню з міжнародними експертами, що стримує зростання кількості користувачів і їх активності.
Після того, як на телемедичній платформі були запроваджені українська та російська мови, активність користувачів різко зросла. Водночас зросла й експертиза (консультування) зі сторони національних експертів, тоді як спілкування з міжнародними експертами зменшилося. Залучення до телемедичної мережі районних лікарень і створення регіональних мереж задовольнило потребу районного рівня в консультаціях спеціалістів. На даний момент існує велика кількість користувачів, які є пасивними (не представляють власні клінічні випадки, не дають коментарів), але отримують велику користь з точки зору безперервної медичної освіти (БМО), вивчаючи вже обговорені на платформі випадки.
Таким чином платформа працює, як певна база клінічних випадків для проблемно-орієнтованого навчання. Тому можна зробити висновок, що телемедицина підтримує систему охорони здоров’я України в аспекті БМО, а також шляхом донесення інформації та експертизи туди, де вони потрібні, і водночас до всіх користувачів платформи.
Особливу увагу слід приділяти впровадженню телемедицини в щоденну клінічну практику. Насамперед, необхідно забезпечити лікарям фізичний і часовий доступ до робочої станції телемедицини, а також модерацію (регулювання) активності в мережі. Модерація дискусій і спостереження за активністю користувачів є важливими чинниками, що безпосередньо впливають на якість взаємодії та користь від мережі.